Екологічна політика – це комплекс заходів, спрямованих на охорону довкілля, збереження і відновлення природних ресурсів, запровадження безвідходних і маловідходних, екологічно чистих технологій, розвиток природоохоронного виховання й освіти, правова охорона екосистем з метою забезпечення оптимальних умов природокористування.

Є дві групи взаємопов’язаних завдань, які охоплює екологічна політика:

• завдання, спрямовані на збереження умов існування людини;
• формування культури життя, в першу чергу, екологічної.

Стан довкілля відіграє важливу роль в еволюції біосфери, у прискоренні розвитку одних форм, або зникнення інших форм життя.

За останній час розбалансованість у використанні природних ресурсів та їх відтворенні призвела до широкомасштабних деструктивних процесів, що становлять загрозу для існування людства. Нещадна експлуатація природних ресурсів людьми створює надлишкове навантаження на довкілля, яке має глобальні наслідки. Серед них —руйнування озонового шару та зміни клімату, забруднення природного середовища, кислотні дощі, опустелювання, деградація земель та втрата біорізноманіття. Як наслідок господарської діяльності людини, зменшується родючість ґрунтів, збільшуються площі оброблюваних земель, збільшуються площі пустель. Вчені стверджують, що протягом свого існування людство знищило 2/3 лісів планети. Як зазначає ЮНЕСКО в своїх документах, в умовах техногенного тиску відбувається «генетична ерозія», тобто щорічно безслідно зникають від 150 до 200 видів організмів.

Через нераціональне використання природних ресурсів, Україна перебуває не в найкращих умовах. На початку ХХІ століття наша країна все ще посідає одне з перших місць у світі за рівнем споживання енергії, води та інших ресурсів на одиницю ВВП. Україна має найбільші у світі обсяги промислових відходів на душу населення (загальна маса накопичених відходів в нашій державі становить більше 30 млрд. тонн, з них майже 2,5 млрд.тонн – токсичні). Обсяг шкідливих викидів у повітря в Україні складає понад 6,6 млн. тонн на рік (з них 2 млн. тонн – викиди від автотранспорту). 30% води в Україні втрачається через застарілі водопровідні мережі тощо.

Нестримне прагнення до економічного зростання будь-якою ціною обертається знищенням природних ресурсів. Україна потребує збалансованого розвитку, при якому виробництво і споживання дають можливість природним екосистемам відновлюватися та підтримувати життєдіяльність теперішніх і майбутніх поколінь.

Серед основних законів, які регламентують природоохоронну діяльність, можна назвати наступні: ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ЧЕРВОНУ КНИГУ УКРАЇНИ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ЕКОЛОГІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ЗЕМЛЕУСТРІЙ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОРЕНДУ ЗЕМЛІ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ПЕСТИЦИДИ І АГРОХІМІКАТИ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО РЕГУЛЮВАННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ЗАХИСТ ТВАРИН ВІД ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПОЛЮВАННЯ”, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО, ПРОМИСЛОВЕ РИБАЛЬСТВО ТА ОХОРОНУ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ”, ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ», ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО БЛАГОУСТРІЙ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ», ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МОРАТОРІЙ НА ПРОВЕДЕННЯ СУЦІЛЬНИХ РУБОК НА ГІРСЬКИХ СХИЛАХ В ЯЛИЦЕВО-БУКОВИХ ЛІСАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ», ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО УТИЛІЗАЦІЮ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ВІДХОДИ” та ін.