В 1992 році, в Ріо-де-Жанейро, під час проведення Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку було започатковано три глобальних конвенції:
Конвенція з біологічного різноманіття (UN Convention on Biological Diversity – CBD). Її мета -збереження та відновлення біологічного різноманіття, його стале використання, в тому числі і шляхом справедливого розподілу отриманих від цього вигід. Завдяки втручанню людини, руйнуванню екосистем, темпи вимирання окремих видів живих організмів сьогодні у сотні чи навіть тисячі разів перевищують ті, які є нормою. Втрата біорізноманіття збіднює всю планету, супроводжує деградацію екосистем і може мати негативний вплив на сільськогосподарське виробництво та на економіку цілих регіонів, а також на сільське населення, яке використовує не тільки культивовані культури, але й дикі. Якість функціонування екосистем також має важливе значення для заходів з пом’якшення клімату. Видове різноманіття стало важливим стимулом для розвитку туристичної галузі у багатьох регіонах світу. Отже, є безпосередній зв’язок між збереженням різноманіття видів та забезпечення економічного розвитку і соціальної захищеності населення.
Рамкова конвенція про зміну клімата (the United Nations Framework Convention on Climate Change – UNFCCC). Її мета – стабілізація концентрації в атмосфері парникових газів на рівні, якій забезпечить запобігання негативним антропогенним змінам клімату. Зменшення кількості опадів у посушливих регіонах спричинить опустелювання та зменшення родючості ґрунту, погіршення ареалу диких тварин та рослин, та негативні наслідки для життя сільського населення. Вже зараз глобальне підвищення температури створює сприятливі умови для переміщення комах, які передають малярію, в Європу (охорона здоров’я). Через підвищення рівня світового океану мільйони людей по всьому світу будуть вимушені залишити свої житла, зокрема, мешканці європейських приморських міст. Це призведе не тільки до людських жертв, але й завдасть шкоди інфраструктурі у багатьох країнах. Зміна клімату може викликати конфлікти через розподіл природних ресурсів і створить загрозу продовольчій безпеці. В свою чергу, це спричинить міграцію населення та збільшить ризик етнічних та інших соціальних конфліктів.
Конвенція про боротьбу з опустелюванням (the United Nations Convention to Combat Desertification – UNCCD). Її мета – як запобі гання подальшому опустелюванню земель, так і пом’якшення негативного впливу посух. Опустелювання та деградація земель – виклик всьому людству, адже «здорові» та стабільні ґрунти є основою сільського господарства. Найбільше від деградації земель страждає сільське населення, але це неминуче відбивається на всьому суспільстві. Деградація земель зменшує їх родючість, тому доходи сільського населення скорочуються, а якість їжі та забезпеченість нею серед селян стрімко падає. Масштабна міграція у міста збільшує тиск на інфраструктуру міст та сферу надання послуг. Серед наслідків таких процесів – підвищення рівня бідності міського населення та загострення соціальних проблем. Значна деградація земель в певному регіоні може створити загрозу для продовольчої безпеки, від чого може постраждати велика кількість населення. Також значними будуть негативні наслідки для біорізноманіття та цілісності екосистем.
Скоординована реалізація трьох конвенцій та синергія призводить до більш значного прогресу на всіх фронтах. Наприклад:
- Рішення проблеми зміни клімату можуть вплинути на темпи опустелювання і втрати біорізноманіття, для яких клімат є ключовим фактором.
- Використання відновлюваних джерел енергії для зниження викидів парникових газів також може зменшити тиск на біорізноманіття земель і лісів.
- Боротьба за збереження лісів зменшує рівень вуглекислого газу, деградацію земель і втрату біорізноманіття.
Конвенціях Ріо вимагають скоординованих дій не лише на рівні зобов’язань їх учасників, але й на рівні науково-дослідної роботи, звітності, освіти та інформування громадськості. Враховуючи, що відповідальність за виконання зобов’язань кожної конвенції часто залежить від різних установ у країні, координація та співпраця необхідні на національному рівні, щоб скоротити витрати і дублювання зусиль, і для більш ефективного здійснення Сторонами.
Україна є стороною всіх трьох конвенцій. За імплементацію в Україні Конвенції з біологічного різноманіття та Конвенції про боротьбу з опустелюванням відповідає Міністерство екології та природних ресурсів України. За імплементацію Рамкової конвенції про зміну клімата – Державне агенство екологічних інвестицій України, яке підпорядковане Міністерству екології та природних ресурсів України.
Реалізація завдань всіх трьох конвенцій базується на глобальному партнерстві з метою збереження та відновлення екосистеми Землі, та переході глобальної економіки на шлях збалансованого розвитку.
SWOT-аналіз і аналіз прогалин (GAP-аналіз) політик, програм, планів і законодавчих актів
Проект «Інтеграція конвенцій Ріо у національну політику України», що впроваджується Програмою розвитку ООН за підтримки Глобального екологічного фонду, оприлюднив результати титанічної праці колективу Проекту – вичерпний аналіз галузевого законодавства на предмет відповідності вимогам Конвенцій Ріо, а саме: Конвенції з біологічного різноманіття (UN Convention on Biological Diversity – UN CBD), Рамкової конвенції про зміну клімату (the United Nations Framework Convention on Climate Change – UNFCCC), а також Конвенції про боротьбу з опустелюванням (the United Nations Convention to Combat Desertification – UN CCD).
Законодавство було проаналізовано за такими напрямками: соціальна політика, сільське господарство, екологічна політика, міський розвиток, економіка, освіта, транспорт та енергетика.
З результатами аналізу можна ознайомитись в електронному вигляді (формат PDF) за наступними посиланнями: