За останнє століття річки України перетворились на каскад водосховищ, регулювання якої здійснює людина. Так, під дніпровськими водосховищами вже затоплено 709,9 тис. га земель, затоплено і знищено понад 6 тис. населених пунктів, переселено понад 3 млн людей. Водні ресурси України потерпають від забруднення промисловими і комунальними стоками, залишками хімічних засобів та пестицидів, якими обробляються сільськогосподарські угіддя, забудови прибережних смуг,  хижацького видобування піску та гравію з акваторії тощо.

Будівництво гідротехнічних споруд – гребель, ставків, малих ГЕС – негативно впливає на стан річок, зокрема:

– відбувається зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки;

– перегородження річки призводить до зарегулювання стоку, уповільнення течії та замулювання дна;

– спостерігається зменшення чисельності або зникнення популяцій багатьох цінних видів водних організмів;

– створення водосховищ супроводжується вилученням з обігу та затопленням значних площ сільськогосподарських угідь, цінних природоохоронних територій, історичних та культурних пам’яток;

– функціонування водосховищ та інших штучних водних об’єктів призводить до обвалів берегів, підвищення рівня ґрунтових вод і заболочення прилеглих територій.