19 листопада 2020 року у рамках реалізації заходів міжвідомчої регіональної програми «Екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку Донеччини на 2020–2025 рр.» відбувся інтерактивний семінар «Поводження з небезпечними відходами у складі ТПВ – відпрацьовані батарейки, лампи, які містять ртуть».

Семінар проведено у Приазовському державному технічному університеті, м. Маріуполь. Учасники (працівники комунальних установ, закладів освіти різних рівнів, органів державної влади та місцевого самоврядування, науковці, громадські організації, ЗМІ) розглянули основні екологічні ризики, пов’язані з небезпечними відходами у складі ТПВ, а також перспективи впровадження освітніх та інформаційних програм для підвищення рівня обізнаності представників органів влади та населення щодо поводження з небезпечними відходами у складі ТПВ.

У семінарі взяли участь 45 осіб (у змішаному форматі – офлайн та онлайн).

Перша панель заходу була присвячена впливу небезпечних відходів у складі ТПВ – відпрацьованих батарейок, ламп, які містять ртуть, на стан довкілля та життєдіяльність людей. Тинор Марина Євгеніївна, заступник начальника відділу поводження з відходами Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА, у своєму виступі розповіла про реалізацію Програми поводження з відходами в Донецькій області на 2016-2020 роки, зокрема, щодо побудови чотирьох регіональних центрів утилізації відходів у Краматорську, Маріуполі, Кураховому та Добропіллі, а також створення сміттєсортувальних центрів у Волновасі, Великій Новосілці, Олександрівці, Лимані та Слов’янську.

Мнацаканян Ваагн Григорович, начальник управління екології, енергоменеджменту і охорони праці Маріупольської міської ради, у ході своєї доповіді розкрив основні принципи поводження з небезпечними відходами у складі ТПВ та перспективи для м. Маріуполя.

Волошин В’ячеслав Степанович, доктор технічних наук, професор, ректор Приазовського державного технічного університету, висвітлив необхідність мінімізації ентропії як показника зниження відходів в джерелі утворення. Спікером вказано, що одним із способів мінімізації відходів є принцип термодинамічної двоєдиності для будь якого технологічного процесу.

Перспективам автоматизації збору відпрацьованих побутових джерел живлення була присвячена доповідь Шуптар-Пориваєвої Наталії Йосипівни, кандидата економічних наук, доцента кафедри економіки природокористування Одеського державного екологічного університету. В ході доповіді Наталія Йосипівна охарактеризувала морфологічний склад твердих побутових відходів. Особливий акцент автором зроблено на рециклінгу відходів з використанням автоматизованого приймального комплексу.

Свистунова Юлія Олександрівна, координатор освітніх програм Міжрегіонального центру наукових досліджень та експертиз, розповіла про важливість Мінаматської конвенції про ртуть, метою якої є захист здоров’я людей і довкілля від шкідливого впливу ртуті. Документ передбачає поетапну відмову від використання ртуті, передбачено припинення виробництва ацетальдегіду із застосуванням ртуті в якості каталізатора, скорочення експорту, імпорту та виробництва цілого спектра ртутьвмісних продуктів, обмеження щодо ряду процесів галузей промисловості, де використовується, вивільняється або випромінюється ртуть (гірничодобувна промисловість, зокрема непромисловий видобуток золота; виробництво цементу), а також виведення з користування ртутьвмісних барометрів та інших вимірювальних приладів, люмінесцентних ламп, акумуляторів, ртутьвмісних амальгам в стоматології, косметичних засобів. До 2025 року обмеження поширяться на виробництво цементу, застосування хлор-лужних технологій та роботи вугільних ТЕС, діяльність яких пов’язана із ртуттю.

Учасники другої панелі інтерактивного семінару обговорили питання впровадження освітніх та інформаційних програм для підвищення рівня обізнаності представників органів влади та населення щодо поводження з небезпечними відходами у складі ТПВ – відпрацьованими батарейками, лампами, які містять ртуть.

Питанням оцінки екологічних ризиків у відходоутворюючих потоках була присвячена доповідь Хлєстової Ольги Анатоліївни, кандидата технічних наук, завідувача кафедри охорони праці й навколишнього середовища Приазовського державного технічного університету.

Потоцька Світлана Олександрівна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, член Партнерської мережі ПРООН «Освіта в інтересах сталого розвитку в Україні», охарактеризувала еколого-просвітницьку діяльність серед молоді як один із ефективних напрямів у вирішенні проблем з небезпечними побутовими відходами у складі ТПВ.

Питанням прихованих загроз складування відходів була присвячена доповідь Бєдункової Ольги Олександрівни, доктора біологічних наук, доцента кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування. Автор звернула увагу учасників інтерактивного семінару на характеристику відходів за класами небезпечності, за допомогою картографічного матеріалу представила розподіл території України за кількістю утворення, розміщення та наявності відходів різних класів небезпеки.

Яцишин Теодозія Михайлівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, представила систему скорочення утворення відходів шляхом застосування екоефективних управлінських методів.

Актуальному питанню ліквідації накопичення особливо небезпечних хімічних відходів була присвячена доповідь Бутенко Елеонори Олегівни, кандидата хімічних наук, завідувача кафедри хімії Приазовського державного технічного університету.

Лухтура Федір Іванович, старший викладач кафедри промислових енергетичних установок та теплопостачання Приазовського державного технічного університету, дав оцінку екологічної ефективності утилізації шлаку.

Питанням рециклінгу відходів була присвячена доповідь Капітанової Людмили Миколаївни, вчителя біології та екології Краматорської ЗОШ № 30.

Під час тренінгового заняття були представлені «Методичні рекомендації щодо збирання відпрацьованих батарейок та ламп, які містять ртуть»,

Заходи інтерактивного семінару відбулись у відповідності із санітарно-епідеміологічними вимогами, зокрема: дотримання маскового режиму; температурний скринінг; забезпечення соціальної дистанції під час засідань, оброблення приміщення і поверхонь дезінфікуючими засобами, забезпечення технічних можливостей участі у семінарі в режимі онлайн.