У другому випуску «Моніторингу енергоефективності України 2016» проаналізовано ефективність споживання енергоресурсів у секторах і галузях економіки у 2014 р. Головною метою моніторингу є визначення рівня енергоефективності й наявного потенціалу енергозбереження в Україні.
«Тільки там може бути економіка, де є ефективність». Ці слова належать видатному британському держаному діячу, багаторазовому міністру фінансів та прем’єр-міністру Великобританії Вікторіанської епохи Б. Дізраелі. Точні та значущі індикатори є необхідною умовою для розробки та проведення ефективної державної політики у сфері енергоефективності. Вони не тільки дозволяють побачити потенційні вигоди від підвищення енергоефективності, а й мають використовуватися для встановлення цільових показників з енергозбереження та моніторингу ефективності державної політики.
Застосування індикаторів енергоефективності в ЄС є обов’язковим і регулюється Директивою ЄС 2012/27/ЄС. Цільові показники енергоефективності мають бути кількісними та вираженими у формі первинного постачання енергоресурсів і кінцевого енергоспоживання. Німеччина прийняла додаткову Національну програму з трансформації енергетичного сектору (Energiewende), що передбачає постійний моніторинг і оцінку виконання поставлених завдань і впроваджених заходів.
Методологія МЕУ базується на методі декомпозиції (розділення) кінцевого споживання енергоресурсів за секторами та галузями економіки, запропонованому Міжнародним енергетичним агентством (МЕА). Цей підхід дозволяє розділити головні фактори, що визначають енергоспоживання: структуру економіки, економічну діяльність й енергоємність, та отримати більш точні оцінки енергоефективності порівняно зі стандартними оцінками. За еталон ефективного енергоспоживання нами було взято середнє значення енергоємності відповідної галузі країн ЄС, що дозволяє забезпечити базу для порівняння енергоефективності в Україні з європейськими країнами.
Звіт структуровано наступним чином: у першому розділі наведено методологію розрахунку енергоефективності, далі представлені результати розрахунків загалом і висвітлено головні тенденції зміни енергоефективності в розрізі секторів економіки. Звіт завершують висновки щодо змін у енергоефективності в секторальному розрізі.
Сподіваємося, що представлені у звіті МЕУ 2016 індикатори енергоефективності стануть корисним інструментом для представників державного та приватного секторів, неприбуткових організацій при розробці політики енергоефективності, а також допоможуть залучити до дискусії з питань енергоефективності широкий загал.
Проведення МЕУ і випуск звіту були ініційовані та фінансуються ПРООН. Адаптація методології МЕА до офіційних даних України та проведення дослідження були виконані Аналітичним центром «Нова соціальна і економічна політика».
Звіт у форматі PDF: Англійською Російською