На Запоріжжі, в селі Кінські Роздори, на кошти, які виділило ООН, створили фабрику з виробництва солом’яних брикетів.

Проект був втілений в життя завдяки програмі ЄС/ПРООН з розвитку сільської місцевості.

Жителі села написали власний проект бізнес-плану, створили кооператив, зібрали кошти і подали офіційне звернення до представництва організації в Запорізькій області.

На запропонований проект виділили 80% від вказаної суми в рамках програми ЄС/ПРООН. Загальна вартість запуску брикетного виробництва у Кінських Роздорах – 750 тис. гривень.

«Ми допомагаємо створювати робочі місця у сільській місцевості, яка більше 20 років перебувала в занепаді, – пояснюють представники програми. – Такі кооперативи стануть поштовхом у розвитку українських сіл».

Вся лінія по виробництву солом’яних пелетів розташувалася у невеликому одноповерховому будинку. Біля входу складено тюки соломи, а в кутку біля вікна стоїть сам агрегат.

На сьогодні, фабрика щогодини виготовляє по 250-300 кілограмів паливних брикетів, що дає змогу забезпечити роботою більше сотні селян. Брикети формують компактні, щоб помістилися у будь-який котел, піч або камін. В середньому одне «поліно», діаметром 15 сантиметрів, важить 400 грамів.

За словами фахівців, два кілограми таких брикетів замінюють куб газу.

«Багато людей переходять на котли, які працюють на твердому або біопаливі, – говорить директор кооперативу Володимир Порохня. – При цьому солом’яні брикети при спалюванні не створюють їдкого диму, смогу, гарі, тому немає потреби часто чистити комин».

Після збору нового врожаю планують запустити масове виробництво. Директор кооперативу має плани на майбутнє, і говорить про біопаливо, яке виготовлятимуть з лушпиння соняшника, стебел бур’янів та сухих гілок, деревина з викинутих новорічних ялинок.

Мінуси брикетів. Опалення біобрикетами має й свої мінуси – солома згорає швидше за вугілля (приблизно на 25 %), і потребує великого та сухого приміщення для зберігання.

Вартість. Тонна брикетів обійдеться у 1400 гривень, тонна вугілля коштує 4 тисячі.