Багато людей вважають насадження лісових плантацій для зменшення вмісту вуглецю в атмосфері новою «золотою лихоманкою». Проте, якщо ретельніше розглянути процес висадження дерев для утримування вуглецевих викидів, то у багатьох екологів викликає занепокоєння те, як це вплине на місцеве біорізноманіття, зокрема чи є небезпека пригнічення місцевих видів інтродукованими?
Коли зайшла мова про необхідність зв’язування вуглецевих викидів, було запропоновано створити великі лісові плантації промислових масштабів, які б зменшували кількість вуглецю в атмосфері і той же час були джерелом цінної деревини. Багато хто вважає це гарною ідеєю, оскільки таким чином можна відновити деградовані землі та збільшити біорізноманіття.
Проте вчені радять бути обачливими, оскільки, якщо зосереджувати увагу лише на властивості дерев утримувати вуглець, такі дії можуть спричинити негативні наслідки для довкілля.
Нещодавно в статті, опублікованій в журналі Conservation Letters, група відомих учених на чолі з професором Девідом Лінденмейером з Австралійського національного університету й Центру передового досвіду для екологічних рішень (Centre of Excellence for Environmental Decisions) висловила стурбованість тим, що недостатньо вивчений плантаційний ажіотаж може призвести до збільшення ризику поширення інвазійних видів і порушення природних екологічних процесів.