Підписання Конвенції про охорону біологічного різноманіття
22.05.2022

English below

Конвенція про охорону біологічного різноманіття була прийнята 22 травня 1992 року на спеціальній конференції в Найробі (Кенія) і відкрита для підписання 5 червня 1992 року на Конференції Організації Об’єднаних Націй з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро, Бразилія (Саміт «Планета Земля»). Верховна Рада України ратифікувала прийняту на Конференції Рамкову Конвенцію про охорону біорізноманіття 29 листопада 1994 року.

Цілями Конвенції є – збереження біорізноманіття, довготривале використання його елементів та справедливий і рівноправний розподіл доходів від використання генетичних ресурсів. Конвенція надає широкі рекомендації щодо збереження біорізноманіття на національному рівні та вимагає від країн-учасниць формулювання національних стратегій з біорізноманіття.

Вона визнає суверенне право держав розпоряджатися власними біологічними ресурсами та підтверджує принцип попередньої згоди, основаної на інформуванні, перш ніж ресурси можуть бути вивезені з країни. Конвенція стверджує, що біорізноманіття має бути сталим, а розподіл кінцевих вигод між країною-постачальником та країною-одержувачем – справедливим.

Біологічним різноманіттям називаються всі види рослин та тварин, які населяють певну геосистему. В свою чергу, геосистема є сукупністю живих організмів (населення, тваринного і рослинного світу, мікроорганізмів) та умов, в яких вони співіснують (ландшафтних, кліматичних тощо). Високий рівень біорізноманіття – одна з основних ознак стабільності геосистеми. Геосистема може компенсувати свої втрати, заміщаючи одні види іншими, але до певної міри. Крім того, це потребує часу. Якщо ж види зникають занадто швидко, природні екосистеми починають руйнуватися.

Незважаючи на все більш інтенсивні зусилля, що вживалися протягом останніх 20 років, процес втрати біологічного різноманіття планети триває головним чином в результаті знищення місць проживання, надмірної експлуатації ресурсів, забруднення довкілля і згубної інтродукції в середовище чужорідних рослин і тварин.

7-8 липня 2016 року у м. Святогірськ Донецької області було проведено науково-практичну конференцію «Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання населення України» в якій взяли участь експерти Міжрегіонального центру наукових досліджень та експертиз. В рамках заходу були обговорені такі питання:

– пріоритетні завдання збереження біорізноманіття у контексті розбудови регіональних та локальних екомереж;

– шляхи підвищення якості та ефективності управління природно-заповідним фондом;

– основні підходи до розроблення еколого-культурних та історичних маршрутів на території об’єктів ПЗФ;

– досвід та проблеми встановлення й відновлення меж природоохоронних територій;

– співпраця об’єктів ПЗФ з місцевими громадами, освітніми установами та громадськими організаціями.

The Convention on Biological Diversity was adopted on May 22, 1992, at a special conference in Nairobi, Kenya, and opened for signature on June 5, 1992, at the United Nations Conference on Environment and Development in Rio de Janeiro, Brazil (Earth Summit). The Verkhovna Rada of Ukraine ratified the Framework Convention on Biological Diversity adopted at the Conference on November 29, 1994.

The objectives of the Convention are the conservation of biodiversity, the long-term use of its elements and the fair and equitable sharing of benefits arising from the utilization of genetic resources. The Convention provides broad recommendations for the conservation of biodiversity at the national level and requires member states to formulate national biodiversity strategies. It recognizes the sovereign right of states to manage their own biological resources and reaffirms the principle of prior consent based on information before resources can be exported from the country. The Convention affirms that biodiversity should be sustainable and that the distribution of ultimate benefits between the supplying and receiving countries should be equitable.

Biodiversity refers to all the species of plants and animals that inhabit a particular geosystem. In turn, a geosystem is a set of living organisms (population, flora and fauna, microorganisms) and the conditions in which they coexist (landscape, climate, etc.). A high level of biodiversity is one of the main signs of geosystem stability. The geosystem can compensate for its losses by replacing some species with others, but only to a certain extent. In addition, it takes time. If species disappear too quickly, natural ecosystems begin to collapse.

Despite increasingly intensive efforts over the past 20 years, the process of losing the planet’s biodiversity continues, mainly as a result of habitat destruction, overexploitation of resources, environmental pollution and the destructive introduction of alien plants and animals.

On July 7-8, 2016, a scientific and practical conference “Conservation of biological and landscape diversity as a component of environmental and patriotic education of the population of Ukraine” was held in Sviatohirsk, Donetsk Oblast, with the participation of experts from the Interregional Center for Scientific Research and Expertise. The following issues were discussed during the event:

– Priority tasks of biodiversity conservation in the context of development of regional and local ecological networks;

– ways to improve the quality and efficiency of nature reserve management;

– main approaches to the development of ecological, cultural and historical routes on the territory of protected areas;

– experience and problems of establishing and restoring the boundaries of protected areas;

– cooperation of protected areas with local communities, educational institutions and public organizations.