На проведеному круглому столі, Аналітичний центр «Нова соціальна і економічна політика», за підтримки Програми розвитку ООН та Глобального екологічного фонду, представив два нових дослідження – «Моніторинг енергоефективності України» та «Рейтинг енергоефективності теплозабезпечення регіонів». У представлених звітах, на основі рекомендованих Міжнародним енергетичним агентством показників, аналізується рівень енергоефективності в Україні та оцінюється потенціал енергозбереження.
Показники розроблено та направлено в першу чергу на практичне застосування органами виконавчої влади в державних програмах з підвищення енергоефективності. Серед інших напрямків застосування представлених індикаторів енергоефективності слід виділити програми технічної допомоги міжнародних фінансових організацій та інструмент контролю громадськості за ефективністю роботи регіональних керівників.
Сергій Волков, керівник Сектора енергетики і навколишнього середовища ПРООН в Україні, повідомив, що ПРООН реалізує в Україні проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності, скорочення викидів парникових газів, зменшення впливу діяльності людини на природне середовище. З ініціативи ПРООН в цьому році проведено аналіз показників енергоефективності для України, оскільки ці дані будуть корисні для тих, хто визначає політику в енергетичній сфері. Індикатори можуть служити додатковим інструментом у прийнятті обґрунтованих рішень і для відстеження динаміки зміни показників енергоефективності країни.
«В цілому потенціал енергозбереження в сільському господарстві, промисловості, сфері послуг і будівництві, житловому секторі та трансформації на ТЕС оцінюється в більш ніж 32 млн. тон нафтового еквівалента, що відповідає майже 40 млрд. кубометрів природного газу. Це приблизно вдвічі вище, ніж його імпорт з Російської Федерації в 2014 р. “- сказала директор НоСЕП Ірина Акімова в ході круглого столу на тему створення надійної і чіткої системи показників для контролю прогресу в сфері енергоефективності та енергозбереження.
«Скоригований на структуру економіки показник енергоефективності української економіки збільшився на 1,5% в порівнянні з минулим роком і склав 57,8% від рівня ЄС в 2013 г.» – повідомив старший економіст НоСЕП Борис Додонов. Головними драйверами її зростання були металургія та хімічна промисловість. У 2013 р енергоефективність виросла в переробній промисловості і будівництві, в той час як в сільському господарстві, видобувній промисловості та секторі послуг спостерігалося її зниження. У житловому секторі та трансформації енергії на ТЕС не було зафіксовано значних змін в енергоефективності. У 2013 р найбільший потенціал енергозбереження припадав на житловий сектор, в той час як ще в 2012 р він перебував в промисловості. В цілому на житловий сектор припадало близько третини загального потенціалу енергозбереження (34%), на промисловість 28%, а на трансформацію енергії на ТЕС – його п’ята частина (21%). На сільське господарство, сферу послуг і будівництво сумарно припадає 17%.
У новому рейтингу енергоефективності теплопостачання на регіональному рівні проаналізовано потенціал енергозбереження в цьому секторі на основі індикаторів енергоефективності другого рівня за класифікацією Міжнародного енергетичного агентства. Для кожного регіону розраховується свій еталон енергоефективності, в силу відмінності в характеристиках житлового фонду.
Середня енергоефективність теплозабезпечення в Україні склала лише 50,7% від рівня ЄС в 2013 р, повідомив Борис Додонов. Потенціал енергозбереження в секторі становить 8,4 млн. тон нафтового еквівалента, що еквівалентно більш ніж 10 млрд. кубометрів природного газу і відповідає 4,3 млрд. дол. США в цінах 2013 г. Найбільш ефективні регіони з теплозабезпечення – Кіровоградська, Вінницька та Херсонські області (68-76% від рівня ЄС). Найменш ефективні – м. Київ, Луганська і Київська області (тільки 37-40% від рівня ЄС). Найменш ефективні регіони мають значно вищу частку централізованого теплопостачання, і споживачі, за винятком окремих новобудов, не мали можливості регулювати своє енергозбереження, а низький рівень оснащеності лічильниками тепла (36%), дозволяв підприємствам ТКЕ завищувати обсяг поставленої теплової енергії.
Текст досліджень у форматі PDF: