Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (The Convention on Wetlands of International Importance, especially as Waterfowl Habitat) була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран).
Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів, до якої приєдналися 170 країн світу, серед яких з 1996 року і Україна як незалежна держава.
Мета конвенції – припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. Завданням конвенції є привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання ресурсів.
Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції водно-болотні угіддя – райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів.
Видовий склад флори і фауни водно-болотних угідь надзвичайно різноманітний. Вважається, що близько 40 % світових популяцій рослин і тварин живуть та розмножуються у водно-болотних угіддях, деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшості видів риб та амфібій на певних стадіях життєвого циклу можливе лише в межах водно-болотних угідь.
Це надзвичайно важливі території для птахів, зокрема для мігруючих водоплавних видів.
Водно-болотні угіддя виконують функцій: накопичення і зберігання води; захист від штормів і повеней; зміцнення берегової лінії і стримування ерозії; поповнення запасів підземних вод (проникнення води з водно-болотного угіддя вниз в підземний водоносний горизонт); вихід підземних вод (рух води вгору і її перетворення в поверхневу воду в водно-болотному угідді); очистка води; утримування поживних речовин; відкладення опадів; утримування забруднюючих речовин; стабілізація місцевих кліматичних умов, особливо кількості атмосферних опадів і температури.
Кожна країна-сторона Рамсарської конвенції має заявити до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону. Оновлення інформаційних описів Рамсарських угідь повинно відбуватися раз на 6 років та з ухваленням Резолюцією XI.8.